Новобудови
Вторинний ринок
Характеристики
Площа, м.кв. 0 - 270
, Ціна
Відображати:
Сортувати по ціні:

Як вибрати розмір керамічної плитки для стін?

Облицювання стін керамічною плиткою – оптимальне рішення для багатьох приміщень. Давно залишилися в минулому часи, коли ванну кімнату та кухонний фартух викладали прямокутною плиткою з візерунком. Сьогодні плитку випускають не тільки різних кольорів і з різним малюнком, але і будь-якого розміру та форми – від дрібної мозаїки, до величезних листів керамограніту. За допомогою плитки можна візуально збільшити приміщення і розставити цікаві акценти, а можна – зіпсувати інтер'єр. Як розібратися, які розміри настінної плитки підходять для ваших завдань?
Які розміри настінної плитки бувають
Для початку давайте розберемося, які взагалі розміри плитки бувають. Відповідно до Держстандарту, дрібною вважається плитка з розміром сторони до 150 мм – це мозаїка, кабанчик або «квадрати» невеликої площі. Ширина та довжина стандартної плитки не перевищують 600 мм. Плитка більшого розміру вважається великофарматною – зазвичай її укладають майже без швів і називають ректифікованою. Втім, класифікація ця умовна. Взяти хоча б популярну вузьку горизонтальну плитку: по ширині вона «дрібна», по довжині – «великоформатна», та й у цілому зовсім не тягне на стандарт.
Вибираємо плитку: на що звертати увагу
1. На площу облицювання
Кухонний фартух легко викласти дрібною плитою, а ось з ванною такий номер не пройде: мозаїку або кабанчик доведеться комбінувати з фарбуванням або плиткою більшого формату. Інакше стіни будуть «тиснути», і перебувати в такій ванні буде не дуже приємно.
Для маленької ванної краще вибирати середньоформатну плитку. Велику доведеться багато нарізати, огинаючи кути й стояки – це не тільки не естетично, а й економічно невигідно.
Якщо стандартна квадратна плитка викликає приступ зневіри, зверніть увагу на горизонтальні елементи. Кольорові, під деревину, з імітацією каменю – такі колекції представлені у багатьох виробників, до того ж горизонтальну плитку набагато простіше красиво нарізати.
А ось у великому приміщенні плитка стандартного розміру може «загубитися». Тут стане в нагоді великий формат і «безшовний» спосіб укладання, у якого є свої нюанси – пізніше ми про них поговоримо.
2. На бюджет
Порівнювати вартість плитки різного формату непросто: можна вибрати недорогу плитку, але використати половину запасу на підрізи, або взяти ширше й подорожче – і плитка ляже так, ніби ванну збудували спеціально під спосіб укладання. В середньому дрібна декоративна плитка й великий формат дорожчий, ніж стандарт. Наприклад, ціна великоформатних облицювальних матеріалів приблизно на 20-30% дорожче через додаткову обробку.
Складаючи кошторис, враховуйте вартість не тільки плитки, але й суміші для укладання. Наприклад, щоб викласти мозаїчне панно, потрібна дорога двокомпонентна епоксидна затирка. До того ж різати мозаїку не можна, так що простінок доведеться або коригувати будівельним способом, або змиритися з декоративною накладкою.
3. На можливість швидкої заміни
Тріснула плитка? Буває. Якщо мова йде про дрібні або стандартні елементи, то у вас точно залишилося декілька плиток у запасі, і вставити новий елемент замість тріснутого не складе труднощів.
З великою плиткою складніше: якщо пошкоджений елемент розміром 600х600 мм, «голою» залишиться половина стіни. «Полотна» такого розміру в міській квартирі зберігати, як правило, ніде – а значить, на заміну доведеться купувати цілу коробку, за умови, якщо вашу плитку не зняли з виробництва. На етапі вибору обробки мало хто малює перед собою такі апокаліптичні картини, але факт залишається фактом: іноді через одну пошкоджену плитку великого формату доводиться робити новий ремонт.
Як укладати плитку на стіну в залежності від формату
Укласти плитку на стіну – майже ювелірна майстерність, і єдиного ідеального алгоритму не існує. Головне правило – викреслити стіни і спробувати різні сценарії укладання на папері або в спеціальній програмі, з огляду на товщину швів. Саме цей крок допоможе визначитися з форматом плитки: іноді досить вибрати облицювальний елемент потрібної ширини, щоб обробка виглядала, як влита.
Найпростіший, «дідівський» спосіб, як класти плитку на стіну – починати від кута й різати фінальний елемент. Сьогодні це, мабуть, найбільш не популярний сценарій, адже можуть виявитися підрізи шириною в два або три сантиметри. Втім, якщо підріз не привертає уваги – наприклад, прихований за душовою шторкою або меблями – спосіб має право на існування. Головний плюс цього способу – економія на роботах: з таким укладанням впорається навіть будівельник з невисокою кваліфікацією.
Другий спосіб – зробити два кутових підрізи по краях. В ідеалі ширина підрізу повинна бути більше половини плитки, щоб композиція виглядала цілісно.
Третій спосіб, як правильно класти плитку на стіну – для перфекціоністів: потрібно з'ясувати, скільки цілих рядів поміщається на стіні, потім «прибрати» один і відцентрувати ті, що залишилися – так по краях вийдуть естетичні широкі підрізи. Витрата матеріалу буде більшою на декілька метрів, але за мірками бюджету на ремонт – це дрібниці.
Швидше за все, у вашій ванній є виступ від інсталяції та сантехкороб. Саме на ці нюанси варто звернути увагу, вибираючи ширину плитки. На таких поверхнях найкраще помітні промахи при укладанні: іноді стінку простіше добудувати до потрібної ширини, ніж все життя «милуватися» некрасивими підрізами. А якщо на видному місці розташований ревізійний люк, формат плитки краще підібрати під його розміри.
Підрізати плитку, швидше за все, доведеться і по довжині. Тут порада одна: вкорочувати плитку з того боку, де вона менше впадає в очі. Як варіант, можна використовувати широкий бордюр або комбінувати плитку зі смугою фарби. Іноді контрастні поєднання дають цікавий візуальний ефект і навіть візуально піднімають стелю.
Товщина плитки має значення
Товщина настінної плитки – параметр, про який часто забувають. Зазвичай вона становить від 4 до 9 мм, але існує і компактна плитка – її використовують для створення панно, нарізають на сектори або викладають один плитковий шар поверх іншого.
Головний підводний камінь – товщина плитки з урахуванням клею. Уявіть, що ви замовили ванну для встановлення в нішу або маленький санвузол, але забули врахувати товщину плитки та клейового шару. В цілому ніша зменшитися всього на декілька сантиметрів – але і цього деколи досить, щоб ванна не стала у відведений простір.
Шар розчину залежить від розміру облицювання і становить від 4 до 8 мм: чим більша плитка, тим товстіший доведеться наносити клей. Занадто старатися теж не варто: шар буде довго сохнути й може почати розшаровуватися.
Якого розміру повинні бути шви
Традиційно вважається, що нормальна ширина міжплиточного шва – 2-3 мм, але це твердження легко оскаржити. Так, плитку великого формату намагаються укладати майже без швів, а в багатьох дизайнерських колекціях широкий інтервал стає елементом декору. Зазвичай виробник суміші вказує мінімальну та максимальну ширину шва на упаковці.
На ширину, крім естетики, впливає і якість затирання. Бюджетні суміші погано тримаються в вузьких швах: якщо ви не впевнені в якості затирки або в пріоритеті економія, інтервал між плитками повинен бути не менше 3-х мм. Укладаючи плитку в ніші, де стоїть пральна машина, шов краще збільшити на 0,5-1 мм: ця поверхня схильна до вібрації, а значить, затирка буде триматися гірше.
Порада: щоб відвернути увагу від затирання, вибирайте плитку середнього формату з дуже динамічним малюнком.
Коли можна і потрібно використовувати широкий шов?
Наприклад, коли у вас невеликий бюджет на ремонт. Недорога однотонна плитка та затирка контрастного кольору. Інший вдалий варіант – розкладка в італійському стилі, коли плитку світлого або теракотового відтінку спеціально кладуть з проміжком в 5-7 мм. Цей прийом гарно виглядає в інтер'єрах у стилі кантрі або прованс.
Як правильно покласти великоформатну плитку на стіну
Велика плитка точно не підійде для швидкого та недорогого ремонту. Такий матеріал можна вкладати тільки на ідеально рівну стіну – а це додаткові витрати.
Великоформатну плитку в народі називають безшовною, але тут ми маємо справу, скоріше, з маркетинговим ходом: шви все одно будуть, просто дуже тонкі. А при правильному вкладанні – майже непомітні. У технічних характеристиках плитки, як правило, вказують її калібр – коливання розміру елементів однієї колекції. Зазвичай різниця становить 3-5 мм, але плитка великого формату додатково проходить процес ректифікації – простіше кажучи, її підрізають після випалу.
Цей прийом дозволяє мінімізувати коливання розміру, але все ж не гарантує ідеального збігу. Коли розмір «гуляє» на 0,5-1 мм, різницю можна компенсувати за рахунок дуже вузького шва. Крім того, краї у ректифікованої плитки досить гострі. Якщо елемент трохи «відійде» від стіни, наприклад, при усадці будинку, поверхня без швів не тільки втратить привабливість, але й буде залишати дрібні порізи при дотику.
Ще один аргумент на користь ультратонкого шва – довговічність ремонту. Плитка може трохи розширюватися або стискатися під впливом температури. Якщо між елементами не буде швів, по поверхні швидко підуть тріщини. Тому найпрактичніший підхід – взяти хрестики товщиною близько 1 мм і покласти ректифіковану плитку за звичайною технологією.
Як незвично викласти плитку різного формату
Плитка нестандартної форми – «луска», круглі елементи та багатокутники – віддушина для дизайнера. Інше питання, що це рішення не для скромного бюджету. По-перше, така плитка найчастіше «дизайнерська», а значить, ви платите не тільки за матеріал, а й за бренд. По-друге, кожен другий плиточник скаже вам, що вона «бракована» через різницю форм і рельєфів, і він не знає, як клеїти плитку на стіну. Тому в бюджет доведеться закласти й роботу запрошеного майстра, і потенційний провал (плитку доведеться купувати з великим запасом), і більшу кількість затирки, адже іноді «складну» плитку кладуть з широкими швами. До того ж у нестандартної плитки часто «гуляють» розміри, а щоб її підрізати, доведеться купувати спеціальне обладнання.
Порада: перед тим, як класти плитку у ванній на стіну, подумайте: можливо, дорогу дизайнерську кераміку не варто різати, а досить «обрамити» фарбуванням і перетворити в декоративне панно.
«Дизайнерського» ефекту можна домогтися і зі звичайною плиткою: просто покласти її незвичним способом. Те ж укладання ромбом замість квадрата – простий, але приємний спосіб урізноманітнити інтер'єр. Повернути можна й «кабанчик» – як вертикально, так і по діагоналі, щоб домогтися ефекту укладання ялинкою. Такі фантазії гарно виглядають на кухонному фартусі, а в невеликій ванній знадобляться для акцентної стіни.
Якщо ви вирішили поєднувати плитку різних виробників (або одного бренду, але різних колекцій), звертайте увагу, знову ж таки, на калібр. При різниці хоча б у 2 мм у вас не вийде рівних стиків – в крайньому випадку, доведеться нівелювати нестиковку за рахунок широких швів. Другий важливий параметр – товщина: навіть при незначній розбіжності стіна буде виглядати нерівно та неохайно.

© Центр Продажу Квартир Professional, Всі права захищені 2017
замовити дзвінок